пʼятниця, 22 вересня 2017 р.

Історія розвитку Українського війська (Київська русь)

Київська Русь – перша феодальна монархічна за своєю суттю ранньосередньовічна держава на території теперішньої України, яка утворилася в 882 р. і розпалася на незалежні окремі князівства в першій чверті XII ст. – 1132 р. Російська та радянська історіографія стверджували, що Київську державу населяв етнос, з якого сформувалися три слов’янські гілки – росіяни, українці та білоруси. Варто лише зауважити, що і ті, й інші створили власну державність з руйнацією Київської Русі.
Військові сили Київської Русі складали дружина київського князя і загони місцевих феодалів, а також ополчення селян і ремісників, що проживали на тих чи інших феодальних володіннях. Військо поділялося на тисячі, сотні та десятки, а його чисельність могла сягати до 50 тис. чол. Дружинники серед наступального озброєння мали мечі (близько 1 м), шаблі, бойові сокири, списи, луки, а з оборонного озброєння – щити, шоломи, кольчуги. Все залежало від достатку воїна.