ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

РОЗДІЛ X. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

  Тема уроку: ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 

  Мета уроку:

Навчальна:

·        Навчити правильно підбирати та користуватися індивідуальними засобами захисту.

Виховна:

·        Формування ціннісних, моральних орієнтирів учнів, їх громадської активності, розуміння соціальних і професійних норм поведінки при надзвичайних ситуаціях.

Розвивальна:

·        з формувати  вміння правильного користування засобами індивідуального захисту

   Матеріальне забезпечення: плакати, роздатковий матеріал,  схеми, таблиці, відео презентації.

                                                                  ХІД  УРОКУ

                                                        І. Вступна частина.

1. Шикування учнів в од­ну шеренгу, перевірка за спис­ком та огляд зовнішнього стану учнів, віддача рапорту командиром взводу вчителю предмета «Захист Вітчизни», приві­тання, виконання команд: «Ста­вай!», «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!».

1.2. Оголошення теми, осно­вної мети та порядку проведен­ня уроку.

1.3. Стройове тренування. Виконання поворотів ліворуч, праворуч, кругом на місці.

ІІ. Основна частина (теорія).

2.1. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

·        Які бувають надзвичайні ситуації?

·        Що про них ви знаєте?

2.2. Вивчення нового матеріалу.

1. Фільтруючі протигази

Засоби індивідуального захисту призначаються для захисту людини від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. До засобів індивідуального захисту органів дихання належать: протигази, респіратори, протипилові тканини, ватно-марлеві пов’язки.

Фільтруючі протигази є основним засобом захисту людини. Принцип захисної дії ґрунтується на очищенні повітря, що вдихаємо, за допомогою фільтрів від різних шкідливих домішок.

На сьогодні в системі цивільної оборони України дорослим населенням використовуються протигази ГП-5 (ГП-5М), ГП-7 (ГП-7В).

Протигази ГП-5(ГП-7) призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя людини від отруйних речовин, радіоактивного пилу, бактеріологічних аерозолів та інших шкідливих домішок.

Шолом-маска протигазів ГП-5 має п’ять розмірів: 0, 1, 2, 3, 4. Для правильного підбору шолом-маски проводиться замір вертикального обхвату голови, визначається необхідний розмір.

У протигазі ГП-5 тренована людина може перебувати до 6 годин, у масці ГП-7-до 8–10 годин.

Фільтруючий протигаз ГП-7 порівняно з ГП-5 має низку переваг. Так, використання обтюратора (тоненький підгорнутий край маски) зменшує тиск на обличчя, що дозволяє користуватися протигазом людям, які не мають відповідної підготовки. Зменшений опір коробки дихання. Трикотажний чохол відіграє роль аерозольного фільтра. Крім того, маска забезпечена переговорним пристроєм і пристроєм для прийому води з фляги без знімання шолом-маски.

Ізолюючі протигази є спеціальними засобами захисту органів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться в повітрі. Вони дозволяють працювати навіть там, де повністю відсутній кисень.

До ізолюючих відносяться також ранцеві протигази, в яких необхідна для дихання повітряна суміш під тиском зберігається в балоні й через редуктор подається під маску.

Шлангові протигази використовуються при виконанні робіт легкого або середнього ступеня важкості, при цьому чисте повітря подається з відстані до 10 м від робочого місця. При використанні повітродувки роботи можуть проводиться на відстані 20 м, а за необхідності — 40 м.

2. Простіші засоби захисту органів дихання

Респіратори призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пилу при діях на місцевості зараженій радіоактивними речовинами та у вторинній хмарі бактеріальних засобів (див. рис. 255).

Респіратор Р-2 — фільтруюча напівмаска, має два клапани вдиху та один видиху із запобіжним екраном, наголовником із лямок і носовим затискачем. При вдиханні повітря проходить через усю поверхню респіратора фільтрується та через клапан дихання потрапляє в органи дихання. Відпрацьоване повітря виходить через клапан видихання. Виготовляється трьох розмірів.

Ватно-марлева пов’язка є замінником респіратора і виготовляється самостійно з куска марлі довжиною 100 см і шириною 50 см. Його розстилають на столі, на середину кладуть вату розміром 30 × 20 см і завтовшки приблизно 2 см. Вільні кінці марлі по всій довжині шматка з обох сторін згортають, закриваючи вату. Після цього на кінцях марлі роблять розрізи довжиною 30–35 см, які утворюють дві пари зав’язок. Накладають пов’язку на обличчя так, щоб був закритий низ підборіддя, а верхній край закривав ніс і доходив до очних ямок. Нижні кінці зав’язують на тім’ї, а верхній — на потилиці за вухами. Для захисту очей обов’язково використовують протипилові окуляри.

Протипилова маска складається з корпусу і кріплення. У корпусі робляться оглядові отвори, в які вставляють скло або пластинки з плексигласу, целулоїду або іншого прозорого матеріалу. Маски виготовляють семи розмірів залежно від висоти обличчя. Корпус маски складається з 4–5 шарів тканини.

Цікаво знати

Фільтруючі протигази вперше були використані під час Першої світової війни в 1914–1918 роках. Спочатку це були найпростіші марлеві багатошарові вологі пов’язки, потім вологі маски з очами, змочені розчином для захисту від хлору та фосгену. Із появою інших отруйних речовин вологі маски стали непридатними. Російський учений М. Д. Зелинський (Народився майбутній хімік-органік 6 лютого 1861 року в м. Тирасполі Херсонської губернії. Батьки хлопчика рано померли і він залишився на вихованні бабусі Марії Петрівни Васильєвої. Вона уважно стежила за його фізичним і духовним розвитком, турбувалася про освіту.

Початкові знання Микола Зелінський отримав удома. Потім три роки він навчався в Тираспольському повітовому училищі, а після – в Одеській гімназії. Саме там хлопець зацікавився природничими науками)

 у 1915 році запропонував новий спосіб захисту від отруйних речовин за допомогою активного вугілля. Так був створений сухий фільтруючий протигаз.

3. Характеристика ізолюючих засобів

За типом захисної дії спеціальні засоби індивідуального захисту поділяються на ізолюючі та фільтруючі. Засоби захисту шкіри, виготовлені з ізолюючих матеріалів, можуть бути герметичні (комбінезони, костюми) та негерметичні (накидки, фартухи). Усі вони виготовляються із газо- та вологонепроникної тканини.

До засобів захисту шкіри ізолюючого типу належать загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) та легкий захисний костюм (Л-1).

До складу загальновійськового захисного комплекту входять захисний плащ (ОП-1), захисні панчохи і захисні рукавиці. Захисні плащі виготовляються із прогумованої термостійкої тканини. Захисні рукавиці бувають літніми — п’ятипалі із гуми та зимові — двопалі із прогумованої тканини.

Легкий захисний костюм Л-1 забезпечує захист від хімічних речовин у рідкому, аерозольному чи пароподібному стані. Захисний костюм складається із сорочки з капюшоном і штанів, які внизу переходять у захисні панчохи.

Виготовляється костюм із прогумованої тканини. У комплект входять двопалі рукавиці, підшоломник і сумка.

Захисні комбінезон і костюм захищають від аерозолів і крапельно-рідинних отруйних речовин протягом декількох годин.

Для збільшення часу постійного знаходження в ізолюючому одязі можна використати охолоджуючі екрани із бавовняно-паперової тканини, які одягаються на захисний одяг і періодично змочуються водою з температурою не більше 20°С

Для довідки

Щоб зберігати максимальну працездатність при користуванні засобами захисту шкіри ізолюючого типу (за винятком Л-1), треба враховувати температуру повітря й одягати їх при + 45°С і вище на білизну, при температурі від 0 до 16°С — поверх літнього одягу; при температурі від 0 до – 10°С — на зимовий одяг; нижче –10°С — поверх ватника. Захисний костюм Л-1 завжди одягають на сезонний одяг. Гумові чоботи при температурі нижче 0°С одягають на теплі шкарпетки або онучі. Гумові рукавиці — поверх вовняних.

4. Фільтруючі засоби захисту шкіри

Призначені вони для захисту шкіри людини від дії отруйних речовин, які знаходяться в газоподібному стані. Крім того, фільтруючі засоби захисту шкіри забезпечують захист від радіоактивного пилу й аерозолів, бактеріальних засобів. Тканина фільтруючого захисного одягу просочена спеціальними хімічними речовинами, які тонким шаром обволікають нитки матеріалу. До фільтруючих засобів захисту шкіри належить комплект захисного фільтруючого одягу.

Комплект захисного фільтруючого одягу захищає шкіру людини від отруйних і сильнодіючих отруйних речовин та бактеріальних засобів у вигляд аерозолів

До нього відносяться бавовняно-паперовий комбінезон, який змочується розчином спеціальної пасти — хімічними речовинами, що затримують пари отруйних речовин або нейтралізують їх, а також білизни, підшоломника та двох пар онуч, одна з яких змочується тим самим розчином, що й комбінезон.

Найпростіші засоби захисту шкіри виготовлені з підручних засобів, забезпечують захист шкіряних покривів людини від радіоактивних речовин і біологічних засобів, а в деяких випадках — і від краплиннорідких отруйних речовин та інших випарів. Як підручні засоби може бути використаний виробничий, побутовий, спортивний одяг

Як простіші засоби захисту шкіри  можна використовувати виробничий одяг: куртки і брюки, комбінезони, халати з капюшонами, пошиті з брезенту, вогнезахисної або прогумованої тканини, грубого сукна. Вони можуть не тільки захищати від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів, але також не пропускати деякий час краплиннорідкі отруйні речовини. Із побутового одягу найбільш придатні плащі та накидки з прогумованої тканини або відповідно пошитий інший одяг. Для того щоб звичайний одяг захищав від парів і аерозолів отруйних речовин, його треба змочити в спеціальному розчині, який готується на підставі миючих речовин або мінеральних (трансформаторна, машинна) або рослинних (бавовняна, соняшникова олія) олій.

Однак треба мати на увазі, що інколи звичайний одяг не є повністю герметичним і не ізолює тіло людини від зовнішнього середовища. Тому, використовуючи повсякденний одяг для захисту шкіри, необхідно ретельно його герметизувати. Для цього верхній одяг застібають на всі ґудзики, гачки й кнопки, піднятий комір щільно обмотують шарфом або хусткою. Кінці рукавів і штани зв’язують стрічками, куртки чи піджаки заправляють у штани. Одяг обов’язково підперезують. Посилити захисні властивості звичайного одягу та збільшити його герметичність можна за рахунок деяких змін в його крої та просоченням його спеціальними розчинами.

Для захисту ніг використовуються гумові чоботи та боти, взуття зі шкіри. Для захисту рук користуються гумовими або шкіряними рукавицями.

Цікаво знати

За відсутності індивідуальних засобів захисту шкіри звичайний одяг просочують спеціальним розчином, щоб не проникали пари й аерозольні отруйних речовин. Для цього треба 250–300 г мильної стружки або подрібненого господарського мила розчинити у 2 л нагрітої до 60–70°С води, долити 0,5 л олії і, підігріваючи, помішувати протягом 5 хв. до утворення емульсії. Комплект одягу покласти в таз і залити гарячим розчином. Потім трохи викрутити і висушити. Підготовлений у такий спосіб одяг можна надягати на натільну білизну. Розчин не шкодить тканині, не подразнює шкіру.

ІІ. Практична частина.

·        Одягання протигазу (ГП-5);

·        Одягання костюму ЗЗК;

·        Одягання бронежилету, наколінників – налокітників, шолому.

ІІІ. Заключна частина.

3.1. Узагальнення вивченого матеріалу.

3.2. Повідомлення домашнього завдання:

·        Прочитати текст підручника:

М.М. Бака  с.255-270;

Ю.О. Квашньов с.344-362;

І.М. Герасимів параграф 36-37.

·        Записати та вивчити порядок дій за сигналом “УВАГА ВСІМ!!!”