ОСНОВИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

                    

                                       

         Тема4. Предмет "Захист Вітчизни"

         ОСНОВИ  РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

1.      Характерні види рятувальних робіт

Рятувальні роботи проводяться  в районах, повені, пожеж, землетрусу, селевих потоків та інших стихійних лих, в місцях аварій і катастроф на виробництвах і на транспорті. Їх мета – пошук, врятування, надання їм допомоги та евакуація постраждалих з осередків ураження до медичних установ.

Види робіт:

-          розвідка району лиха і осередку ураження, маршруту висування формувань та проведення робіт;

-          локалізація і ліквідація пожеж на шляху введення рятувальних формувань   і об’єктах рятувальних робіт (розшук і рятування людей, які знаходяться в завалених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих і затоплених будинках), розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них;

-          надання першої медичної допомоги потерпілим;

-          винесення потерпілих і євакуація з осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район;

-          санітарну обробку людей, ветеринарну обробку тварин, знезаражування території, будівель, продовольства, води, техніки, сировини.

.  

1.1 Невідкладні роботи

Одночасно або перед рятувальними роботами виконуються й інші невідкладні аварійні роботи (н-д, щоб підвезти людей і техніку, необхідно розчистити завалені проїзди чи підвезти воду для гасіння пожежі. До невідкладних робіт належать:

-          прокладання колонних шляхів і влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДЯР, локалізація і ліквідація на газових, енергетичних, водопрвідних, каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;

-          укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу конструкцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в місцях роботи;

-          ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв’язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення й особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи осередку ураження, а також для протипожежних заходів.

2.      Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних

на промислових об’єктах та в осередках ураження

За організацію і проведення рятувальних робіт та інших невідкладних робіт відповідає керівник ЦЗ об’єкта чи населеного пункту. Він керує підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ. Безпосередньо на місці проведення Р. Р. особовим складом керує командир формування. Він стежить за ходом роботи, за зміною обстановки, перестановкою сил і засобів, контролює суворе дотримання засобів захисту і безпеки особового складу.

Для ведення Р.Р. рішенням керівника ЦЗ створюються угруповання ЦЗ, склад яких визначається з врахуванням сил і засобів, характеру й обсягу робіт, які треба виконати.

Насамперед організується розвідка району лиха НС ланками розвідувальної групи для з’ясування характеру і межі руйнування та пожеж, ступінь р/активного заруднення, наявність ОР чи СДЯР, уражених людей та їх стан, можливі шляхи введення рятувальних формувань і евакуації потерпілих, населення з небезпечної зони. За даними розвідки визначаються першочергові роботи, їх обсяг, необхідні сили і засоби. Інженерна розвідка визначає завалені захисні споруди, будівлі, де знаходяться люди, місця і характер руйнувань, черговість і обсяг невідкладних робіт, потреби у людях і технічних засобах, шляхи під’їзду техніки до місць роботи.

При висуванні сил і засобів для проведення робіт насамперед влаштовуються проїзди і проходи до об’єктів проведення робіт. В організації і веденні Р.Р. особливе значення мають пошуки потерпілих, для чого встановлюються, де і в яких умовах вони перебувають. Ретельно обстежуються підвали, порожнини завалів будівель. Звільняють людей  (це найскладніший і найважливіший вид Р.Р.)у завалах через вузькі проходи, які роблять з боку завалів. Якщо прохід зробити неможливо, то людей витягують через пустоти і щілини і надають першу медичну допомогу. При рятуванні людей із пошкоджених будинків особливу увагу слід приділяти додержанню безпеки, так як нестійкі конструкції загрожують обвалом. Такі конструкції обвлюють. Перед відкопуванням завалених сховищ треба спробувати встановити зв’язок з потерпілим, з’ясувати їх стан за допомогою телефонів, радіо, через повітрозабірні отвори, люки. При необзідності подають повітря через повітрозабірні отвори чи отвори аварійного виходу або прорубують їх.

Способи відкопування завалених сховищ:

-          розчищають завали над входом або аварійним виходом;

-          пробивають отвори у стінах чи перекриттях;

-          прокладають підземну галерею до стін сховища або пробивають у цій стіні отвори.

Потерпілим надають першу медичну допомогу (медичними формуваннями), потім направляють до пікарень. Із небезпечної зони людей терміново евакуюють в безпечні райони – пішки, а також наявним транспортом. Забруднених РР або заражених ОР і БЗ необхідно направити на санітарну обробку.

При руйнуванні водопровідних мереж негайно відключаються зруйновані ділянки труб, щоб запобігти затопленню підвалів, але при відключенні води у колодязях має бути не менше трьох осіб, запобіжний пояс і спеціальна лампа і перед опусканням необхідно перевірити загазованість колодязя.

Зруйнована газова мережа також небезпечна, тому крім відключення, необхідно поставити заглушку на кінець пошкодженого газопроводу (найпростіша – дерев’яна пробка, обмазана глиною).

Аварійні роботи на мережі електропостачання виконуються спеціалізованими підрозділами. При пошкодженні будинку перш за все вимикають всі ділянки електромережі, а потім, якщо можливо, відновлюють лінії, що йдуть у сховища і влаштовують тимчасове освітлення шляхів евакуації населення і місць робрти формувань. Якщо неможливо за короткий час забезпечити енергопостачання від існуючої електромережі, то використовуються пересувні електростанції.

.

Висновок.  Види і обсяги рятувальних  та інших невідкладних робіт і способи їх ведення в районах стихійного лиха, виробничої аварії, осередку ураження і зараження залежать від характеру руйнувань, обставин, що склалися,  реальних можливостей їх використання,  професійної підготовки оперативно-рятувальних служб ЦЗ та готовності населення до дій в надзвичайних ситуаціях.